Як «ПРАВИЛЬНО» позичити гроші, щоб в подальшому повернули борг
Договірні відносини в Україні регулюються цивільним законодавством. На
сьогоднішній день трапляються випадки, коли родичі, знайомі чи сусіди позичають один
одному грошові кошти, однак в подальшому не можуть повернути борг.
Відповідно до вимог ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна
сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші або інші
речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві
таку ж суму або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики вважається укладеним з моменту передачі грошей або речей. Якщо в
розписці позичальник не вкаже, що отримав кошти (речі), то суд не визнає це позикою, і
своїх грошей (речей) позикодавець може вже й не отримати.
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій
формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавць – юридична
особа, – незалежно від суми позики.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана
розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому визначеної суми
або визначеної кількості речей.
Як «правильно» написати розписку?
У розписці необхідно вказати прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць, рік
народження, адресу реєстрації та проживання, а також паспортні дані та номер картки
платника податків (ідентифікаційний код) особи, яка бере грошові кошти у борг та особи, яка
надає грошові кошти у борг паспортні дані та ідентифікаційний код, щоб у випадку
звернення до суду для стягнення боргу можна було ідентифікувати позичальника та
кредитора. Додатково рекомендуємо взяти у боржника завірену ним (написом “З оригіналом
згідно”, датою і підписом) копію паспорта та ідентифікаційного коду.
Сума, яка передається у борг, в розписці вказується цифрами та прописом, з метою
виключення подальших можливих спорів щодо розміру боргу. Сума позики вказується в
національній валюті України, адже грошове зобов’язання має виконуватися в гривнях,
відповідно до вимог ст. 533 ЦКУ.
Але, у випадку, якщо надаються грошові кошти у борг в іноземній валюті, вказується
сума в іноземній валюті та еквівалент суми в національній валюті в день надання позики та
складання розписки. У цьому випадку повернути борг боржник зобов’язаний в сумі по курсу
іноземної валюти до гривні на день платежу, відповідно до вимог ч.2 ст. 533 ЦКУ.
Крім цього, бажано вказати у розписці термін повернення боргу. Якщо термін
повернення боргу не вказаний, то у відповідності до вимог ст. 1049 ЦК України, позика
вважається виданою до пред’явлення вимоги сплати.
В подальшому, вимогу про сплату боргу необхідно відправити на адресу боржника
рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату, з описом вкладень у лист.
У разі, якщо протягом 30 календарних днів, з дня отримання вимоги, боржник не сплатить
грошове зобов’язання, будуть підстави звернутись до суду із позовом про стягнення
заборгованості.
Крім цього, якщо грошові кошти в борг надаються під сплату відсотків, розмір
відсотків та порядок їх сплати необхідно прописати в розпиці.
В кінці розписки ставиться дата складання розписки, підпис боржника та підпис
позичальника. Розписки необхідно складати державною мовою.
Крім цього, у відповідності до вимог ст. 257 ЦК України, передбачено строки
позовної давності про стягнення боргу за розпискою – 3 (три) роки.
У разі, якщо борг сплачено боржником в повному обсязі, кредитодавець зобов’язаний
видати боржнику його розписку з приміткою, написаною власноручно кредитодавцем, з
вказанням дати, про повне погашення бору, відповідно до вимог ст. 545 ЦК України.
Крім цього, якщо боржник повертає борги частинами, то кредитодавець зобов’язаний
надавати розписки боржнику про те, що він отримав частину боргу, з вказанням суми боргу
та дати проведення оплати.
Однак, якщо позичальником борг вчасно не повернуто, то у відповідності до вимог
ст.ст. 625, 1050 Цивільного кодексу України, можливі додаткові стягнення, а саме:
· якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити
гроші відповідно до статті 625 цього Кодексу.
· якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він
зобов’язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка
нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення
позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048
цього Кодексу.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора
зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися
до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.:
(03548) 2 39 99.
Начальник відділу
Бережанське бюро правової допомоги Процик П.Б.
