Підрозділ з податковими новинами
Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про
валюту і валютні операції (далі – Закон № 2473) резиденти, зокрема, юридичні особи або
самозайняті особи, з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими
законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та
здійснювати через такі рахунки валютні операції.
Надання банками, іншими фінансовими установами інформації про
відкриття/закриття та наявність рахунків/електронних гаманців, відкритих клієнтам –
платникам податків, здійснюється відповідно до ст.ст. 20, 69 та 118 Податкового кодексу
України (далі – ПКУ) та Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття
рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах,
небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих
органів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 із
змінами та доповненнями, ст. 62 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІI «Про
банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).
Так, п. 4 частини першої ст. 62 Закону № 2121 встановлено, що інформація щодо
юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками
центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, зокрема,
на його запит щодо наявності банківських рахунків/електронних гаманців.
Підпунктом 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, зокрема, встановлено що контролюючі органи
мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного
банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних
послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з
урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації,
що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо
дотримання встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків за
операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом № 2121, а на
підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на
рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях,
інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в
майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Відповідно до п. 69.2 ст. 69 ПКУ банки, інші фінансові установи, небанківські
надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати
повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків –
юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені
підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується
платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця.
Статтею 118 ПКУ встановлено відповідальність за порушення строку та порядку
подання інформації про відкриття або закриття банківських рахунків/електронних гаманців
до відповідного контролюючого органу.
Враховуючи викладене, ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України не
передбачено подання до контролюючого органу юридичними особами або самозайнятими
особами повідомлення про відкриття або закриття рахунків/електронних гаманців в
іноземних банках та інших фінансових установах за межами України.
14:51 26.08.2024
Єдиний рахунок: механізм сплати платежів
12:17 23.08.2024
Контроль за підакцизними товарами зазнав змін
12:16 23.08.2024
Відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі незгоди
платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними,
викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки,
проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПКУ), вони мають право
подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно,
документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або
обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ, до
контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих
днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною
матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що акт перевірки, заперечення до
акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку
у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються
комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів
перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним
органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом
керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень
контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання
заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до п. 86.7
ст. 86 ПКУ (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування
обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових
документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку,
визначеному ст. 42 ПКУ.
Підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПКУ встановлено, що у разі отримання від платника
податків у визначеному п. 86.7 ст. 86 ПКУ порядку заперечень до акта перевірки та/або
додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов’язаний повідомити платника
податків про дату, час та місце/спосіб розгляду матеріалів перевірки, у тому числі в режимі
відеоконференції. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох
робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень,
але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду. Інформація (повідомлення) про
розгляд контролюючим органом, визначеним п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, матеріалів
перевірки в режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному
вигляді в електронний кабінет.
Згідно з п.п. 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПКУ платник податків має право брати участь у
розгляді матеріалів перевірки особисто або через свого представника, у тому числі в режимі
відеоконференції, про що зазначає у поданих запереченнях. Безпосередньо під час розгляду
матеріалів перевірки платник податків має право надавати письмові (крім випадків розгляду
матеріалів перевірки у режимі відеоконференції) та/або усні пояснення з приводу предмета
розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому
ст. 86 ПКУ порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для
розгляду матеріалів перевірки.
Підпунктом 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПКУ визначено, що під час розгляду матеріалів
перевірки комісія з питань розгляду заперечень:
встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки,
порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням
якого покладено на контролюючі органи;
розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а
також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПКУ
письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що
14:55 22.08.2024
