Бережанське бюро правової допомоги

Право вагітних жінок самостійно визначати дату початку декретної відпустки

29 липня 2023 року набрав чинності Закон № 3238-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами». Цим Законом передбачається право працюючим жінкам, у разі відсутності медичних протипоказань, за власним бажанням розпочинати відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами пізніше, ніж за 70 (90) днів до очікуваної дати пологів, а також переносити невикористані дні відпустки на період після пологів. При цьому загальну тривалість такої відпустки не змінюватимуть. До прикладу, у зв'язку з прийняттям вказаних змін, жінка зможе використати 20 днів відпустки до очікуваної дати пологів та 106 днів — після, загальна тривалість відпустки залишиться незмінною та становитиме 126 днів. Якщо вагітна жінка не бажає змінювати дату початку відпустки у зв'язку з пологами або існують медичні протипоказання для продовження роботи, то така відпустка буде надана їй у строки, зазначені у листку тимчасової непрацездатності. Такий підхід сприятиме врахуванню позиції та інтересів жінок, вагітність яких протікає без ускладнень та які мають бажання продовжувати реалізувати своє право на працю та присвячувати свій час професійному розвитку до пологів, а після народження дитини мати більше часу для відновлення. У разі виникнення питань правового характеру, звертайтеся за правовими консультаціями та юридичною допомогою до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні). Бережанське бюро правової допомоги

10:37 30.08.2023

Які документи потрібно змінювати українкам після одруження

Право на зміну прізвища під час реєстрації шлюбу гарантує ст. 35 Сімейного Кодексу. Тому у подружжя завжди є вибір: - залишити своє прізвище; - взяти прізвище нареченого/нареченої; - до свого прізвища додати прізвище нареченого/нареченої або якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище. За їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченої/нареченого вже є подвійним, вона/він має право замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого. У разі зміни прізвища жінці потрібно буде обов'язково протягом місяця змінювати такі документи: - паспорт громадянина України; - паспорт для виїзду за кордон; - облікова картка платника податків (РНОКПП) – ваш ідентифікаційний код; - водійське посвідчення. Якщо у вас є нижче перелічені документи, то необхідно буде внести зміни і до них: - дані в реєстрі виборців; - медичні картки і страховий поліс; - реєстрація та страхування автомобіля; - банківські договори, картки та рахунки; - заповіт і реєстраційні документи підприємця. Документи, які змінювати після шлюбу не потрібно: - трудова книжка (у відділі кадрів повинні внести до неї відповідну поправку); - документи про освіту (дипломи про середню і вищу освіту, дипломи кандидатів і докторів наук, сертифікати про проходження курсів з підвищення кваліфікації тощо); - документи, які встановлюють право на майно. У разі виникнення питань правового характеру, звертайтеся за правовими консультаціями та юридичною допомогою до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99. Цілодобово функціонує єдиний телефонний номер системи правової допомоги – 0 800 213 103 (дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів в межах України безкоштовні). Бережанське бюро правової допомоги

10:32 30.08.2023

Супровід громадян, які потребують постійного догляду під час перетину кордону

12:37 31.07.2023

Лікарняні: на яку суму розраховувати та в які строки виплачуються

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам у розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) в разі наявності у них понад 8 років страхового стажу. Однак є винятки. Так, допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати незалежно від тривалості набутого страхового стажу виплачується: – громадянам, віднесеним до І-ІІІ категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; – одному з батьків або особі, яка їх замінює, що доглядають хвору дитину віком до 14 років, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; – ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни; – членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України; – особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань; – донорам, які мають право на пільгу; – реабілітованим особам, жертвам репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу. Лікарняні виплачуються застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах: - 50% середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до 3 років; - 60% — страховий стаж від 3 до 5 років; - 70% — страховий стаж від 5 до 8 років; - 100% — страховий стаж понад 8 років. Перші п’ять днів хвороби працівника оплачує його роботодавець. Починаючи з шостого дня, — Пенсійний фонд України (ПФУ). Якщо ви хворієте більше шести днів, то ваш роботодавець має подати заяву-розрахунок до Пенсійного фонду. Виплати ПФУ мають перерахувати впродовж 10 календарних днів із дня надходження документів. Свої лікарняні виплати ви отримаєте разом із найближчою зарплатою. За правовими консультаціями та юридичною допомогою можна звернутися до Бережанського бюро правової допомоги за адресою: м. Бережани, вул. Банкова, 6. Тел.: (03548) 2 39 99.

12:36 31.07.2023

Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

12:35 31.07.2023

Припинення стягнення аліментів у зв’язку зі зміною місця проживання дитини

Непоодинокими є випадки, коли внаслідок розірвання шлюбу батьки дитини врегульовують також питання аліментів. Як правило, мова йде або про рішення суду, або про аліментний договір, який укладається за погодженням між сторонами. З плином часу обставини життя батьків та дитини можуть змінитися. Зокрема, дитина може почати проживати з іншим із батьків, який за рішенням суду або за договором сплачував аліменти. Логічно, що за таких умов цей батько чи мати мають бути звільнені від обов’язку щодо примусового утримання дитини, оскільки за загальним правилом їх має сплачувати той із батьків, який проживає окремо від неповнолітнього. Припинення стягнення аліментів не відбувається автоматично. Законодавство не містить положень, якими б було врегульовано автоматичне припинення стягнення аліментів з того із батьків, з яким з часом почала проживати дитина. Фактично, якщо такий батько чи мати не здійснять жодних дій, направлених на юридичне оформлення цих питань, з нього і надалі будуть стягуватися аліменти на користь того із батьків, з яким дитина уже не проживає. Якщо місце проживання дитини та порядок її утримання (сплати аліментів) були зафіксовані у нотаріально посвідченому договорі між батьками, ситуація може бути врегульована у аналогічному порядку. Тобто, батьки мають право укласти додаткову угоду до цього договору та внести відповідні зміни із врахуванням нових життєвих обставин. Такі зміни можуть включати фіксацію нового місця проживання дитини та порядок виконання аліментних зобов’язань тим із батьків, який тепер проживає окремо. Якщо ж сторони не можуть дійти згоди щодо зміни умов договору, або аліменти були встановлені рішенням суду, припинити стягнення аліментів можна виключно у судовому порядку. За таких умов той із батьків, з яким почала проживати дитина (далі по тексту – позивач), має звернутися до суду із позовною заявою про звільнення від сплати аліментів. Звертаючись до суду із такою позовною заявою доцільно надати докази, які підтверджують: (1) наявність встановленого обов’язку позивача сплачувати аліменти; (2) зміну місця проживання дитини; (3) відсутність заборгованості зі сплати аліментів за позивачем. Наявність рішення суду, або договору, яким закріплено обов’язок позивача сплачувати аліменти, дає суду можливість зрозуміти, про припинення якого обов’язку та ким саме йде мова. Адже, у випадку, якщо дитина почала проживати із платником аліментів, а він і надалі продовжує їх сплачувати іншому із батьків, існує порушення як прав дитини на отримання цих платежів, так і майнових прав платника аліментів. На підтвердження того, що дитина змінила місце свого проживання можна подати такі письмові докази як акт обстеження умов проживання дитини, складений службою у справах дітей та сім’ї за новим місцем проживання дитини; листування між батьками, висновки психолога, довідки різного характеру, тощо. Ці докази мають наочно підтверджувати факт того, що дитина з певного періоду часу проживає із батьком чи матір’ю, який звертається до суду з метою припинення стягнення аліментів. Ця група доказів потрібна для застосування формули «хто із батьків проживає окремо, той і сплачує аліменти» та доводить, що існуюче рішення суду або аліментний договір вже не відповідає їй у частині отримувача аліментів. Також не варто залишати поза увагою докази, які підтверджують відсутність у позивача заборгованості зі сплати аліментів за договором чи рішенням. Це дозволить уникнути передумов для виникнення спорів про стягнення певної частини аліментів. Мова йде про заборгованість зі сплати аліментів, яка могла виникнути за час, поки дитина проживала з тим із батьків, хто первісно їх отримував.

12:34 31.07.2023